надпалювати

Надпалювати, -люю, -єш

сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова. Сим. 232.

Значення в інших словниках

1. надпалювати — надпа́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надпалювати — НАДПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДПАЛИ́ТИ, лю́, алиш, док., що, рідко чого. Спалювати що-небудь не повністю, а лише частину чого-небудь. А далі й сам [Ромодан], надпаливши Пирятина і по-татарськи обідравши, на Гуляницького і на інших полковників рушив (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах