надпалювати

НАДПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДПАЛИ́ТИ, лю́, алиш, док., що, рідко чого.

Спалювати що-небудь не повністю, а лише частину чого-небудь.

А далі й сам [Ромодан], надпаливши Пирятина і по-татарськи обідравши, на Гуляницького і на інших полковників рушив (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. надпалювати — надпа́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надпалювати — Надпалювати, -люю, -єш сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова. Сим. 232.  Словник української мови Грінченка