надробити

Надроби́ти, -блю́, -биш

гл. Нарѣзать кусочками. Желех.

Значення в інших словниках

1. надробити — надроби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надробити — -дроблю, -дробиш; мн. надроблять; док., перех. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надробити — НАДРОБИ́ТИ, дроблю́, дро́биш; мн. надро́блять; док., чого. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню.  Словник української мови у 20 томах
4. надробити — НАДРОБИ́ТИ, дроблю́, дроби́ш; мн. надро́блять; док., перех. Дроблячи, виготовити певну кількість чого-небудь. Надробити щебеню.  Словник української мови в 11 томах