Значення в інших словниках
-
надрочити —
надрочи́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
надрочити —
-рочу, -рочиш, док., надрочувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Підбурити, нацькувати проти кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
надрочити —
НАДРОЧИ́ТИ див. надро́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
надрочити —
ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
надрочити —
НАДРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех., розм. Підбурити, нацькувати проти кого-небудь. — Ох, не згадуй мені, Власе, про того спекулянта. — Це тебе син так надрочив проти нього? (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 45).
Словник української мови в 11 томах