наймиччин —
-а, -е. Належний наймичці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наймиччин —
НА́ЙМИЧЧИН, а, е. Прикм. до на́ймичка. “Чи ця Зінька не знахурка бува? Чи не піддала вона чого хазяйці?..” Такі думки клопотали наймиччину голову (Панас Мирний); Йому незручно було втручатися до наймиччиної розваги (Г. Епік).
Словник української мови у 20 томах
наймиччин —
На́ймиччин, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)