наказитися

Накази́тися, -жуся, -вишся

гл.

1) Набѣситься.

2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ). Угор.

Значення в інших словниках

1. наказитися — НАКАЗИ́ТИСЯ, кажу́ся, ка́зишся, док., розм. Показитися досхочу, довгий час.  Словник української мови у 20 томах