наказний
Нака́зни́й, -а, -е
Исправляющій должность. Наказний гетьман, отаман. Я збудив свого наказного, передав йому отаманство та й вернувся додому. Г. Барв. 143.
Словник української мови ГрінченкаНака́зни́й, -а, -е
Исправляющій должность. Наказний гетьман, отаман. Я збудив свого наказного, передав йому отаманство та й вернувся додому. Г. Барв. 143.
Словник української мови Грінченка