накарати
Накара́ти, -ра́ю, -єш
гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Г. Барв. 100. Накарав міх, то й торби страшно. Ном. № 5794.
Словник української мови ГрінченкаНакара́ти, -ра́ю, -єш
гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Г. Барв. 100. Накарав міх, то й торби страшно. Ном. № 5794.
Словник української мови Грінченка