накочуватися

Нако́чуватися, -чуюся, -єшся

сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.

1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рудч. Ск. І. 91. Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. О. 1861. X. 38.

2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!.. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. накочуватися — нако́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накочуватися — (- туман) насуватися, (- крик) наближатися; (- хвилі) набігати, накочувати; (- сон) оволодівати, охоплювати, п! НАЛЯГАТИ; (на кого, з лайкою) нападати, накидатися, о. накривати мокрим рядном.  Словник синонімів Караванського
3. накочуватися — -уюся, -уєшся, недок., накотитися, -очуся, -отишся, док. 1》 Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. || Насуваючись, покривати собою кого-, що-небудь. || перен. Наближатися. 2》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. накочуватися — НАКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Машина спинилась раптом – товариші знову накотились один на одного (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. накочуватися — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І.  Словник синонімів української мови
6. накочуватися — НАКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Машина спинилась раптом — товариші знову накотились один на одного (Смолич, Світанок..  Словник української мови в 11 томах