накуритися

Накуря́тися, -ря́юся, -єшся

сов. в. накуритися, -рюся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь. Грин. III. 650.

Значення в інших словниках

1. накуритися — накури́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накуритися — див. накурюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накуритися — НАКУРИ́ТИСЯ див. наку́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. накуритися — НАКУРИ́ТИСЯ див. наку́рюватися.  Словник української мови в 11 томах