Словник української мови в 11 томах

накуритися

НАКУРИ́ТИСЯ див. наку́рюватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. накуритися — накури́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. накуритися — див. накурюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накуритися — НАКУРИ́ТИСЯ див. наку́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. накуритися — Накуря́тися, -ря́юся, -єшся сов. в. накуритися, -рюся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь. Грин. III. 650.  Словник української мови Грінченка