налаяти —
нала́яти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
налаяти —
-аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. 1》 Виражаючи незадоволення ким-небудь, вжити лайливі, грубі слова; вилаяти. 2》 ким, чим. Лаючи, обізвати якимсь словом; вилаяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
налаяти —
НАЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., кого і без прям. дод. 1. Виражаючи незадоволення ким-небудь, грубо вилаяти, висварити. – Ніхто мене не налає, ні від кого не почую докірливого слова, – говорила Мотря (М. Коцюбинський); – Чого іноді не трапляється у наймах?...
Словник української мови у 20 томах
налаяти —
НАЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка, розм. 1. Виражаючи незадоволення ким-небудь, вжити лайливі, грубі слова; вилаяти. — Ніхто мене не налає, ні від кого не почую докірливого слова, — говорила Мотря (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах