напиндючитися

Напиндючитися, -чуся, -чишся

гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.

Значення в інших словниках

1. напиндючитися — напиндю́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напиндючитися — -чуся, -чишся, док., розм. 1》 Набути пихатого, бундючного вигляду. 2》 Те саме, що надутися 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напиндючитися — НАПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. 1. Набрати пихатого, зарозумілого бундючного вигляду. – Яких тільки людей я не бачила за Дунаєм!.. – промовила Лекерія Петрівна і якось напиндючилась і закинула гордо голову, аж у неї на шиї показалось воло (І.  Словник української мови у 20 томах
4. напиндючитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. напиндючитися — НАПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. 1. Набрати пихатого, бундючного вигляду. — Я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторнішу рясу, трохи напиндючивсь та й пішов (Н.-Лев., І, 1956, 126); — Я не хочу, щоб мною командували боягузи!...  Словник української мови в 11 томах