напинати

Напина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. напнути и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл.

1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Чуб. V. 956. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Мет. 449. Лізе на лавку, напинає богів. Грин. III. 446. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Грин. III. 442. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Мет. 208. Уздечки не напнуть на його (на коня). Греб. 382. напнути мо́крим рядно́м. = накрити мокрим рядном. Батько напнув його мокрим рядном. Левиц. І. К. С.

2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. Рудч. Ск. II. 83.

3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. О. 1861. V. 68. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. Павлогр. у.

4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. О. 1861. V. 69.

5) напиня́ти пупа. = напинатися 3. Ном. № 10018.

Значення в інших словниках

1. напинати — (тент, шатро) розпинати, (струну, лук) натягати.  Словник синонімів Полюги
2. напинати — напина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. напинати — (вітрила) розпускати, підіймати, (вітром) надимати, надувати; (струни) натягати; (жили) напружувати; (намет) ставити, натягати; (одяг) ОДЯГАТИ.  Словник синонімів Караванського
4. напинати — -аю, -аєш, недок., напнути і нап'ясти, -пну, -пнеш, док., перех. 1》 Натягуючи або розтягуючи що-небудь, робити тугим, пружним. || Натягуючи, закріплювати або прикріплювати до чого-небудь. || Докладаючи зусиль, напружувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. напинати — НАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПНУ́ТИ, НАП'ЯСТИ́, пну́, пне́ш, док., що. 1. Надимати, надувати, робити що-небудь тугим, пружним (про дію вітру).  Словник української мови у 20 томах
6. напинати — НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. напинати — Напина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. напинати — НАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПНУ́ТИ і НАП’ЯСТИ́, пну́, пне́ш, док., перех. 1. Натягуючи або розтягуючи що-небудь, робити тугим, пружним. Вітер напинав на Павловій спині висмикану сорочку (Тют.  Словник української мови в 11 томах