Словник синонімів української мови

напинати

НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм.; НАТЯГА́ТИ (НАТЯ́ГУВАТИ) (із зусиллям); НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ) розм. (про головний убір — глибоко й щільно). — Док.: наді́ти, надягти́ (надягну́ти), одягти́ (одягну́ти), накла́сти, наложи́ти розм. нап'ясти́, насади́ти, начепи́ти, почепи́ти, натягти́ (натягну́ти), насу́нути. — Виймайте ж із стріх гвинтівки, надівайте патронташі і — гайда! (А. Головко); Любов входить і надіває абажур на лампу (Леся Українка); Коли корова, не надівай сідла (прислів'я); Роман Блаженко теж надягає на міну додаткові заряди (О. Гончар); Камо мовчки простягає руки, санітар одягає наручники йому (О. Левада); Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив (М. Коцюбинський); Трохи згодом нап'яли на його (Максима) мундир, муницію (амуніцію) — ранець, каску (Панас Мирний); Він витяг окуляри в залізній оправі і поважно насадив їх на носа (В. Собко); — Я розхвилювалася.. Переодяглась, начепила капелюха. Пішла (Ю. Яновський); Кайдашенко вже натягав поглибше на очі свою заячу шапку (М. Чабанівський); Микола міцно зуби стис, Кашкет насунув аж на брови (М. Рильський).

НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (про вітер — наповнюючи повітрям, натягати, робити пружним що-небудь), НАПИНА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, напну́ти (нап'ясти́), розду́ти. Вітер надимає поли моєї шинелі, люто шарпає їх (П. Колесник); Вітер напинав полотняні вітрила (О. Донченко); Вітер роздуває плаття... (П. Тичина).

НАДЯГА́ТИ що (про одяг), ОДЯГА́ТИ, ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), НАДІВА́ТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ) розм.; НАТЯГА́ТИ (НАТЯ́ГУВАТИ) розм., НАТА́СКУВАТИ розм., НАЦУ́ПЛЮВАТИ розм. (звичайно з деяким зусиллям); ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) розм., ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ) розм. (у що — із зусиллям протискуючись); НАКИДА́ТИ, НАПИНА́ТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм. (наспіх, недбало надягати на верхню частину тіла). — Док.: надягну́ти (надягти́), одягну́ти (одягти́), вдягну́ти (удягну́ти), вдягти́ (удягти́), наді́ти, убра́ти (вбра́ти), натягну́ти (натягти́), натаска́ти, нацу́пити, влі́зти (улі́зти), наки́нути, напну́ти (нап'ясти́), начепи́ти. Раз став він свиту надягать, Аж дивиться — рукава вже продрались (Л. Глібов); Джмелик бере із лави штани, спокійно одягає їх (Григорій Тютюнник); Він запріг коней, удяг кожушину і виїхав з двору (М. Коцюбинський); Ні весільного серпанку на голові, ні білої сукні, ні гірлянди, нічого того вона не зохотилась надівати (І. Нечуй-Левицький); То ви-то нову спідничку вбрали? (Леся Українка); Підводжусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник); Чоловік, скинувши чисту сорочку, що вже встиг був одягти, знов нацуплює на себе робоче і лізе під черево Кузьминого бегемота (бульдозера) (О. Гончар); — Але якби довелось потім після сукні знов улазити в спідницю, — як би то воно здавалося? (І. Нечуй-Левицький); Ніна швидко взуває високі боти, накидає на плечі пальто і виходить (О. Донченко); Часом серед роботи їй хотілося скинути з себе увесь отой пропахлий глиною страхолюдний одяг, який вона напинала (Л. Первомайський); З гущини вискочив Грицько Хрін, десь опудало на коноплях узяв, начепив синю дерту ногавицю, куценького брилика нап'яв (К. Гордієнко). — Пор. 2. носи́ти, 1. одяга́ти.

НАПИНА́ТИ (ставити — тент, намет, шатро і т. ін.), РОЗПИНА́ТИ, НАТЯГА́ТИ (НАТЯ́ГУВАТИ). — Док.: напну́ти (нап'ясти́), розіпну́ти (розіп'я́сти́) (розп'ясти́)) натягти́ (натягну́ти). Звернули в очеретяні хащі, напнули намет і розмістилися в ньому, мов у хаті (А. Шиян); Шатро край шляху розп'яли (Т. Шевченко); Шофер заходився з допомогою пасажирів натягати над їх головами брезентову халабуду, щоб захиститись від дощу (М. Трублаїні).

НАПРУ́ЖУВАТИ що (докладаючи зусиль, робити пружним, тугим — тіло, м'язи і т. ін.), НАПИНА́ТИ, ПРУЖИ́НИТИ чим, ПРУ́ЖИТИ рідше. — Док.: напру́жити, напну́ти (нап'ясти́). Працюючи стругом, треба напружувати м'язи черева, а людині, що має два свіжих шрами на животі, цього не витерпіти (Ю. Яновський); Коні напинають блискучі шиї, м'язи так і грають на їх грудях (І. Цюпа); Пружинив ногами Денис, випинався тілом, а вирватися не міг (Григорій Тютюнник).

НАТЯГА́ТИ (НАТЯ́ГУВАТИ) (розтягаючи мотузок, струну, тятиву і т. ін., робити тугим, пружним), НАПИНА́ТИ, НАПРУ́ЖУВАТИ рідше. — Док.: натягти́ (натягну́ти), напну́ти (нап'ясти́), напру́жити. Микола зняв з полиці скрипку і почав натягати струни (І. Нечуй-Левицький); Волейбольну сітку Маша взялась напинати сама (О. Гончар).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. напинати — (тент, шатро) розпинати, (струну, лук) натягати.  Словник синонімів Полюги
  2. напинати — напина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. напинати — (вітрила) розпускати, підіймати, (вітром) надимати, надувати; (струни) натягати; (жили) напружувати; (намет) ставити, натягати; (одяг) ОДЯГАТИ.  Словник синонімів Караванського
  4. напинати — -аю, -аєш, недок., напнути і нап'ясти, -пну, -пнеш, док., перех. 1》 Натягуючи або розтягуючи що-небудь, робити тугим, пружним. || Натягуючи, закріплювати або прикріплювати до чого-небудь. || Докладаючи зусиль, напружувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напинати — НАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПНУ́ТИ, НАП'ЯСТИ́, пну́, пне́ш, док., що. 1. Надимати, надувати, робити що-небудь тугим, пружним (про дію вітру).  Словник української мови у 20 томах
  6. напинати — Напина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. напинати — НАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПНУ́ТИ і НАП’ЯСТИ́, пну́, пне́ш, док., перех. 1. Натягуючи або розтягуючи що-небудь, робити тугим, пружним. Вітер напинав на Павловій спині висмикану сорочку (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  8. напинати — Напина́ти, -на́ю, -єш сов. в. напнути и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Чуб. V. 956. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Мет.  Словник української мови Грінченка