напроти

Напроти, напротив

нар. Напротивъ. Повиставляло напроти сонця свої боки. Левиц. І. 89. Сіла собі напротив віконця. Чуб. V. 621. см. навпроти.

Значення в інших словниках

1. напроти — (з протилежного боку) супроти, візаві.  Словник синонімів Полюги
2. напроти — напро́ти прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. напроти — див. близько  Словник синонімів Вусика
4. напроти — навпроти. 1》 присл.Прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення особи, предмета, прямо перед якими або з протилежного боку до яких щось відбувається. 3》 у знач. прийм., з род. в., заст. Відносно, щодо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. напроти — НАПРО́ТИ, НАВПРО́ТИ. 1. присл. Прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось. Панна Анеля сидить у куточку канапи .. Підходжу і сідаю напроти (М. Коцюбинський); Із дверей навпроти пробивається тоненька смуга світу (С.  Словник української мови у 20 томах
6. напроти — НАПРО́ТИ (НАВПРО́ТИ) (прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось), СУПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм.; ВІЗАВІ́ (про людей — один проти одного).  Словник синонімів української мови
7. напроти — Напро́ти, навпро́ти, присл. і прийм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. напроти — НАПРО́ТИ, НАВПРО́ТИ. 1. присл. Прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось. Панна Анеля сидить у куточку канапи.. Підходжу і сідаю напроти (Коцюб., II, 1955, 260); Із дверей навпроти пробивається тоненька смуга світу (Вас.  Словник української мови в 11 томах