напроти
напро́ти
навпроти.
1》 присл.Прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось.
2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення особи, предмета, прямо перед якими або з протилежного боку до яких щось відбувається.
3》 у знач. прийм., з род. в., заст. Відносно, щодо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови