нарити

Нарити

см. ii. наривати.

Значення в інших словниках

1. нарити — нари́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нарити — див. наривати IV.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарити — НАРИ́ТИ див. нарива́ти⁴.  Словник української мови у 20 томах
4. нарити — Гію, -гієш, док. Знайти. Де ти такий вінтаж нарив?  Словник сучасного українського сленгу
5. нарити — НАРИ́ТИ див. нарива́ти⁴.  Словник української мови в 11 томах