нарихтувати

Нарихтува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Направить, нацѣлить, навести (пушку). Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати. АД. І. 19.

Значення в інших словниках

1. нарихтувати — нарихтува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нарихтувати — див. нарихтовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарихтувати — НАРИХТУВА́ТИ див. нарихто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. нарихтувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. нарихтувати — НАРИХТУВА́ТИ див. нарихто́вувати.  Словник української мови в 11 томах