насмішкуватий —
-а, -е. 1》 Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок. 2》 Який містить, виражає, виявляє насмішку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
насмішкуватий —
НАСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е. 1. Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок. Маруся .. була проворна, жвава, навіть весела й трохи насмішкувата (І. Нечуй-Левицький); Навіть насмішкуватий Ван Лун не відгукнувся яким-небудь жартом (В.
Словник української мови у 20 томах
насмішкуватий —
НАСМІ́ШКУВАТИЙ (який любить насміхатися), ГЛУЗЛИ́ВИЙ, СМІШКУВА́ТИЙ розм.; ІРОНІ́ЧНИЙ (схильний до іронії); ГЛУМЛИ́ВИЙ (який глумиться з кого-, чого-небудь); ЄХИ́ДНИЙ (схильний до злісної, в'їдливої іронії). Маруся..
Словник синонімів української мови
насмішкуватий —
Насмі́шкуватий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
насмішкуватий —
НАСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е. 1. Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок. Маруся.. була проворна, жвава, навіть весела й трохи насмішкувата (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах