Словник української мови Грінченка

настрахати

Настраха́ти, -ха́ю, -єш

гл. Напугать, испугать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. настрахати — настраха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. настрахати — -аю, -аєш і настрашити, -шу, -шиш, док., перех. Викликати, вселити страх; налякати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настрахати — НАСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш і НАСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, чого. Ви́кликати, вселити страх; налякати. Чи ж не диво, що .. прогнала [Мелася] й настрахала ведмедя страшного? (Марко Вовчок); Так ця поява [Змія] греків настрахала! Чекали ранку.  Словник української мови у 20 томах
  4. настрахати — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. настрахати — НАСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш і НАСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. Ви́кликати, вселити страх; налякати. Чи ж не диво, що.. прогнала [Мелася] й настрахала ведмедя страшного? (Вовчок, І, 1955, 344); Горює Дрозд, нудьгує Дрозд, як би йому Лиса настрашити (Фр.  Словник української мови в 11 томах