Словник української мови Грінченка

настругувати

Настругувати, -гую, -єш

сов. в. наструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Настругивать, настругать. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. настругувати — настру́гувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. настругувати — див. різати  Словник синонімів Вусика
  3. настругувати — -ую, -уєш, недок., настругати, настружу, настружеш і настругаю, настругаєш, док., перех. 1》 Стружучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. || Стружучи, подрібнювати що-небудь. 2》 перен., фам. Без особливих зусиль збирати, набувати, заробляти. 3》 жарт. Робити дітей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настругувати — НАСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУГА́ТИ, настружу́, настру́жеш і наструга́ю, наструга́єш, док. 1. чого. Стружучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.  Словник української мови у 20 томах
  5. настругувати — НАСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУГА́ТИ, настружу́, настру́жеш і наструга́ю, наструга́єш, док., перех. 1. Стружучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. Грицько наструже кописточок (Мирний, IV, 1955, 71); // Стружучи, подрібнювати що-небудь.  Словник української мови в 11 томах