наструнчувати
Наструнчувати, -чую, -єш
сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали. Мир. ХРВ. 278.
Словник української мови ГрінченкаНаструнчувати, -чую, -єш
сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали. Мир. ХРВ. 278.
Словник української мови Грінченка