насукати
Насука́ти, -ка́ю, -єш
гл.
1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529.
2) — бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Словник української мови ГрінченкаНасука́ти, -ка́ю, -єш
гл.
1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529.
2) — бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Словник української мови Грінченка