насукати

насука́ти

[насукати^е]

-айу, -айе^иш; нак. -ай, -айте^и і -учу, -учи^еш; нак. -учи, -уч'іт'

Значення в інших словниках

1. насукати — насука́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насукати — див. насукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насукати — НАСУКА́ТИ див. насу́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. насукати — НАСУКА́ТИ див. насу́кувати.  Словник української мови в 11 томах
5. насукати — Насука́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2) — бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).  Словник української мови Грінченка