насуплений

насу́плений

[насупле^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. насуплений — насу́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. насуплений — Похмурий, невдоволений, набурмосений, надутий; (- брови) стягнений; (день) хмарний, похмурний, непогідний.  Словник синонімів Караванського
3. насуплений — див. похмурий; сердитий; сумний  Словник синонімів Вусика
4. насуплений — -а, -е. 1》 рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до насупити 2). 2》 у знач. прикм.Похмурий, невдоволений, надутий. 3》 у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. як вираз невдоволення, задумливості (про брови). 4》 у знач. прикм., перен. Хмурий, темний (про предмети і явища природи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. насуплений — НАСУ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до насу́пити 1, 2. Помалу .. із хат повиповзали сірі фігури. З насупленими на очі шапками, з загорнутими хустками обличчями (А.  Словник української мови у 20 томах
6. насуплений — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. насуплений — НАСУ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до насу́пити 2. Помалу.. із хат повиповзали сірі фігури. З насупленими на очі шапками, з загорнутими хустками обличчями (Головко, І, 1957, 64). 2. у знач. прикм. Похмурий, незадоволений, надутий.  Словник української мови в 11 томах