насупуватий —
НАСУ́ПУВАТИЙ, а, е. Досить насуплений (про людину); // Який виражає таку насупленість. Повз веселий гурток поволі пройшов теж шестикласник, Петрусь Химченко: сухорлявий хлопець, не дуже рославий, з насупуватим видом (А. Кримський).
Словник української мови у 20 томах