натовкти
Натовкти́, -вчу, -че́ш
гл.
1) Натолочь.
2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.
Словник української мови ГрінченкаНатовкти́, -вчу, -че́ш
гл.
1) Натолочь.
2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.
Словник української мови Грінченка