Значення в інших словниках наушник — НАУ́ШНИК, а, ч., прост. Той, хто передає, нашіптує кому-небудь щось (перев. плітки). Один хлопець-наушник зараз і доніс, що у мене голубеня за пазухою (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах