наче

Наче

нар. Будто, какъ будто, точно, словно. Як я почула, наче мене холодом обняло. Наче б пахнуть первої жони сльози. Рудч. Ск. і. 84.

Значення в інших словниках

1. наче — на́че сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наче — сп., неначе, начеб, начебто, МОВ.  Словник синонімів Караванського
3. наче — I буцім, буцімто, гейби, гейбито, мов, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, Фразеологічні синоніми: як буцім; як буцімто; як наче; як начебто; як ніби; як нібито II див. схожий  Словник синонімів Вусика
4. наче — спол., част. Те саме, що неначе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наче — НА́ЧЕ¹, спол. 1. порівняльний. Те саме, що неначе¹ 1. Вона була для нього, наче сонце (Леся Українка); Містечкова площа шуміла, наче морський прибій (О. Довженко); В небі чистім і прозорім Сонце сяє, Наче в морі (М. Рильський). 2. з'ясувальний.  Словник української мови у 20 томах
6. наче — (аж (на́че, нена́че і т. ін.)) світ (вго́ру) підня́вся кому. У кого-небудь поліпшився настрій, самопочуття і т. ін. Ясна річ, світ йому вгору піднявся, коли вздрів .. постаті козацтва (О. Ільченко); Ївзі неначе світ піднявся!...  Фразеологічний словник української мови
7. наче — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.  Словник синонімів української мови
8. наче — На́че, нена́че, присл.; на́че б, на́че ж, на́чебто  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. наче — НА́ЧЕ, спол., част. Те саме, що нена́че. Вона була для нього, наче сонце (Л. Укр., І, 1951, 174); Містечкова площа шуміла, наче морський прибій (Довж.  Словник української мови в 11 томах