наче
НА́ЧЕ, спол., част. Те саме, що нена́че.
Вона була для нього, наче сонце (Л. Укр., І, 1951, 174);
Містечкова площа шуміла, наче морський прибій (Довж., І, 1958, 195);
В небі чистім і прозорім Сонце сяє, Наче в морі (Рильський, І, 1946, 63);
Кузьма робить вигляд, наче він мудрує (Стельмах, II, 1962, 299);
Під вербами вода була наче зеленаста (Коцюб., І, 1955, 40);
Маковеєві наче щось обірвалося всередині (Гончар, III, 1959, 364).
Словник української мови (СУМ-11)