наштрикувати
Наштрикувати, -кую, -єш
сов. в. наштрикнути, -кну, -не́ш, гл.
1) Накалывать, наколоть, натыкать, наткнуть. Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею.
2) сов. в. наштрикати, -каю, -єш. Втыкать, повтикать во множествѣ. Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сама не знайде, де вони.
3) сов. в. наштрика́ти, -ка́ю, -єш. Толкать, натолкать (палкою). Сховав він його у подушки, а соцьких намовив, ті ось прибігають, ну шукати та ціпками у подушки, у подушки, — добре таки наштрикали старому боки. Мнж. 102.
Словник української мови Грінченка