наштрикувати
НАШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Простромлюючи що-небудь, надівати, насаджувати на щось, перев. гостре; натикати.
Наштрикнув [Ларивон] кусочок сала на спичку (Коз., Зол. грамота, 1939, 78);
Аптекар, прочитавши записку, наштрикнув її на гачок, як звичайний рецепт (Петльов., Хотинці, 1949, 46).
Словник української мови (СУМ-11)