наштрикувати
НАШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, і рідко НАШТРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, розм.
Простромлюючи що-небудь, надівати, насаджувати на щось, перев. гостре; натикати.
Наштрикнув [Ларивон] кусочок сала на спичку (В. Козаченко);
Аптекар, прочитавши записку, наштрикнув її на гачок, як звичайний рецепт (В. Петльований).
Словник української мови (СУМ-20)