наїдок
Наїдок, -дку
м.
1) Яство. Перед дівчиною напитки, наїдки. Мет. 95.
2) Насыщеніе. наїдку, як з хро́ну. Этимъ нельзя наѣсться. Мнж. 168. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Словник української мови Грінченка