ж. Неумытый. Ном. № 7134. Замурзаний грязею невмивака. К. Бай. 52.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
невмивака —
невмива́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
невмивака —
див. брудний; неохайний
Словник синонімів Вусика
невмивака —
неумивака, -и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невмивака —
НЕВМИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура. – Я знаю, що цей невмивака сам не носитиме тієї сорочки, а тільки порубає на шматки (А. Кримський); – Я тобі й голову змила б, і чуба оцього розчесала б, невмивака ти мій хороший! (О.
Словник української мови у 20 томах
невмивака —
НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний).
Словник синонімів української мови
невмивака —
НЕВМИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Неохайна людина; нечепура. — Я знаю, що цей невмивака сам не носитиме тієї сорочки, а тільки порубає на шматки (Крим., Вибр., 1965, 381); — Я тобі й голову змила б, і чуба оцього розчесала б, невмивака ти мій хороший! (Гончар, II, 1959, 368).
Словник української мови в 11 томах