невірниця

Невірниця, -ці

ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Гол. І. 262. ум. невірничка.

Значення в інших словниках

1. невірниця — неві́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. невірниця — див. повія  Словник синонімів Вусика
3. невірниця — -і. Жін. до невірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невірниця — НЕВІ́РНИЦЯ, і, ж. Невірна, зрадлива жінка. Серед свого горя нагадав [Страхиня] собі свого хорта Карамана, – свиснув на нього, а той, мов блискавка, кинувся на невірницю жінку (І. Франко); Женічка запевняв: – Моя невірнице, мій цвіте весняний. Люблю ж, як гімназист (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
5. невірниця — НЕВІ́РНИЦЯ, і, ж. Невірна, зрадлива жінка. Серед свого горя нагадав [Страхиня] собі свого хорта Карамана, — свиснув на нього, а той, мов блискавка, кинувся на невірницю жінку (Фр., XVI, 1955, 16).  Словник української мови в 11 томах