невірниця
НЕВІ́РНИЦЯ, і, ж.
Невірна, зрадлива жінка.
Серед свого горя нагадав [Страхиня] собі свого хорта Карамана, – свиснув на нього, а той, мов блискавка, кинувся на невірницю жінку (І. Франко);
Женічка запевняв: – Моя невірнице, мій цвіте весняний. Люблю ж, як гімназист (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)