Значення в інших словниках
-
невірниця —
неві́рниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
невірниця —
-і. Жін. до невірник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невірниця —
НЕВІ́РНИЦЯ, і, ж. Невірна, зрадлива жінка. Серед свого горя нагадав [Страхиня] собі свого хорта Карамана, – свиснув на нього, а той, мов блискавка, кинувся на невірницю жінку (І. Франко); Женічка запевняв: – Моя невірнице, мій цвіте весняний. Люблю ж, як гімназист (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
-
невірниця —
НЕВІ́РНИЦЯ, і, ж. Невірна, зрадлива жінка. Серед свого горя нагадав [Страхиня] собі свого хорта Карамана, — свиснув на нього, а той, мов блискавка, кинувся на невірницю жінку (Фр., XVI, 1955, 16).
Словник української мови в 11 томах
-
невірниця —
Невірниця, -ці ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Гол. І. 262. ум. невірничка.
Словник української мови Грінченка