негожий

Негожий, -а, -е

Негодный, нехорошій. Ой негожа в кутку вода. Чуб. V. 58. На тобі, небоже, що мені негоже. Ном. № 4779.

Значення в інших словниках

1. негожий — него́жий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. негожий — Поганий, недобрий, негарний; (- життя) непорядний, ганебний; (ні до чого, хто) негодний, неспроможний, (що) непотрібний, негодящий, непридатний; Р. непогожий.  Словник синонімів Караванського
3. негожий — -а, -е. 1》 Поганий, негарний. || Який викликає осуд; ганебний. || нащо, до чого. Неспроможний фізично що-небудь робити. || Непотрібний. || у знач. ім. негоже, -жого, с. Щось погане, осудливе. 2》 рідко. Те саме, що непогожий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. негожий — НЕГО́ЖИЙ, а, е. 1. Поганий, нехороший. Нігде [ніде] слова про його негожого не чути (Ганна Барвінок); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А.  Словник української мови у 20 томах
5. негожий — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст.  Словник синонімів української мови
6. негожий — Него́жий, -жа, -же  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. негожий — НЕГО́ЖИЙ, а, е. 1. Поганий, нехороший. Аби то гроші в нього.. Як би він статечно ішов святами у гості до своїх батьків: з хлібом і сіллю, а то й з гостинцем яким.  Словник української мови в 11 томах