недоломок

Недо́ломок, -мка

м.

1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. Міусск. окр.

2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками, а Подоляне гетьманцевъ московськими недоломками». (О. 1861. X. Свид. 44). Були (пани) москалі й московські недоломки. Мир. ХРВ. 356.

Значення в інших словниках

1. недоломок — -мка, ч. 1》 діал. Надламана річ. 2》 іст., зневажл. Українець, який втрачав національні риси через польський чи російський вплив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. недоломок — НЕДО́ЛОМОК, мка, ч. 1. Надламаний, не до кінця зламаний предмет. * Образно. Самотній атом, нікчемний, непотрібний недоломок колишньої людини серед купи таких самих самотніх, нікчемних, тупих, байдужих атомів (В. Винниченко). 2. зневажл.  Словник української мови у 20 томах