недоломок

НЕДО́ЛОМОК, мка, ч.

1. Надламаний, не до кінця зламаний предмет.

* Образно. Самотній атом, нікчемний, непотрібний недоломок колишньої людини серед купи таких самих самотніх, нікчемних, тупих, байдужих атомів (В. Винниченко).

2. зневажл. Презирлива назва людини, яка почасти зреклися своєї національності.

Були [пани] москалі й московські недоломки (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. недоломок — -мка, ч. 1》 діал. Надламана річ. 2》 іст., зневажл. Українець, який втрачав національні риси через польський чи російський вплив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. недоломок — Недо́ломок, -мка м. 1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. Міусск. окр. 2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками...  Словник української мови Грінченка