недоломок

недо́ломок

-мка, ч.

1》 діал. Надламана річ.

2》 іст., зневажл. Українець, який втрачав національні риси через польський чи російський вплив.

Значення в інших словниках

1. недоломок — НЕДО́ЛОМОК, мка, ч. 1. Надламаний, не до кінця зламаний предмет. * Образно. Самотній атом, нікчемний, непотрібний недоломок колишньої людини серед купи таких самих самотніх, нікчемних, тупих, байдужих атомів (В. Винниченко). 2. зневажл.  Словник української мови у 20 томах
2. недоломок — Недо́ломок, -мка м. 1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. Міусск. окр. 2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками...  Словник української мови Грінченка