непокоїти —
непоко́їти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
непокоїти —
Турбувати, бентежити, не давати спокою, р. клопотати; (душу) хвилювати, тривожити, мулити серце.
Словник синонімів Караванського
непокоїти —
-ою, -оїш, недок., перех. 1》 Порушувати чий-небудь спокій; завдавати турботи, клопоту; турбувати. 2》 Викликати хвилювання, тривогу, побоювання; приводити у стан неспокою, занепокоєння; хвилювати. 3》 Завдавати фізичного болю; турбувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
непокоїти —
НЕПОКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, недок., кого, що. 1. Порушувати чий-небудь спокій; завдавати турботи, клопоту; турбувати. Човник повернувся трохи боком, але Гапка не хотіла непокоїти діда і вже не обзивалася (Л.
Словник української мови у 20 томах
непокоїти —
ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ...
Словник синонімів української мови
непокоїти —
НЕПОКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, недок., перех. 1. Порушувати чий-небудь спокій; завдавати турботи, клопоту; турбувати. Човник повернувся трохи боком, але Гапка не хотіла непокоїти діда і вже не обзивалася (Л. Янов.
Словник української мови в 11 томах