Значення в інших словниках
-
непокірливість —
непокі́рливість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
непокірливість —
-вості, ж. Абстр. ім. до непокірливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
непокірливість —
НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непокі́рливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
непокірливість —
НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст.
Словник синонімів української мови
-
непокірливість —
НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непокі́рливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (Фр., V, 1951, 373).
Словник української мови в 11 томах