непокірливість

непокі́рливість

-вості, ж.

Абстр. ім. до непокірливий.

Значення в інших словниках

1. непокірливість — непокі́рливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. непокірливість — НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непокі́рливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. непокірливість — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст.  Словник синонімів української мови
4. непокірливість — НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непокі́рливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (Фр., V, 1951, 373).  Словник української мови в 11 томах
5. непокірливість — Непокірливість, -вости ж. Непокорность.  Словник української мови Грінченка