Словник української мови Грінченка

неправдиво

Неправдиво

нар.

1) Лживо, неправдиво.

2) Притворно.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. неправдиво — неправди́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неправдиво — Присл. до неправдивий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неправдиво — НЕПРАВДИ́ВО. Присл. до неправди́вий. Ви прибавили мені літ 15 зайвих. Ви, певно, десь прочитали по календарях, а там була помилка, неправдиво подали мої літа (М. Коцюбинський); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови у 20 томах
  4. неправдиво — НЕПРАВДИ́ВО. Присл. до неправди́вий. Ви прибавили мені літ 15 зайвих. Ви, певно, десь прочитали по календарях, а там була помилка, неправдиво подали мої літа (Коцюб., III, 1956, 382); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах