неправдиво —
Присл. до неправдивий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
неправдиво —
НЕПРАВДИ́ВО. Присл. до неправди́вий. Ви прибавили мені літ 15 зайвих. Ви, певно, десь прочитали по календарях, а там була помилка, неправдиво подали мої літа (М. Коцюбинський); // у знач. присудк. сл.
Словник української мови у 20 томах
неправдиво —
НЕПРАВДИ́ВО. Присл. до неправди́вий. Ви прибавили мені літ 15 зайвих. Ви, певно, десь прочитали по календарях, а там була помилка, неправдиво подали мої літа (Коцюб., III, 1956, 382); // у знач. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах
неправдиво —
Неправдиво нар. 1) Лживо, неправдиво. 2) Притворно.
Словник української мови Грінченка