неправдиво
НЕПРАВДИ́ВО. Присл. до неправди́вий.
Ви прибавили мені літ 15 зайвих. Ви, певно, десь прочитали по календарях, а там була помилка, неправдиво подали мої літа (Коцюб., III, 1956, 382);
// у знач. присудк. сл.
— Хай буде лев царем, — гукнули всі [звірі], хто бажав лева. А слон і каже: — Про мене все одно, тільки так буде неправдиво (Укр.. казки, 1951, 64).
Словник української мови (СУМ-11)