неправдувати

Неправдува́ти, -дую, -єш

гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує. посл.

Значення в інших словниках

1. неправдувати — неправдува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. неправдувати — НЕПРАВДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Жити неправдиво, неправдою. З давнього-давна панує, бо неправдує (прислів'я).  Словник української мови у 20 томах